«Я не живу, я…існую. Моє життя вже не моє… Я…
Мене немає. А значить досить… Досить псувати життя своїм рідним. Не можу бути
такою егоїсткою… Звільняю світ від такого непотребу, як…»
наркоманки-самогубці
Інколи люди проживають ціле життя, мають повноцінні
сім’ї, достаток, доживають до глибокої старості, але так і не пізнають
найважливішого. Вони не здатні співчувати, розуміти… Вони звикли дбати лише про
свій добробут та благополуччя своєї сім’ї. Запрограмовані виховувати лише
добропорядних синів та дочок, давати їм путівки в життя, а потім, не без
зайвого задоволення, спостерігати, яких вершин вони досягатимуть у житті,
тішитимуться маленьким онукам та спокійно покидатимуть цей світ…
Це одна сторона медалі. А є ще й інша, темна та похмура.
Вона не вабить перспективою. Вона взагалі не знає, що таке майбутнє. Вона живе
лише сьогоднішнім днем.
Люди - створіння дуже цікаві. Їх захоплює усе, чого вони
не знають. Вони кидаються в обійми незвіданого, для того, аби потім
пожалкувати. Вони хочуть того, що через прірву, а не на блюдечку перед ними. В
кінці кінців, їм просто цікаво експериментувати зі своїм життям, абсолютно не
задумуючись над тим, що страждатимуть не лише вони. Дивні створіння – люди.
«1 грудня 1988 року
з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я вперше відзначався Всесвітній
день боротьби зі СНІДом після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я
всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну
інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом
відзначається щорічно. Головна мета
Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблемуОсновні
симптоми розвитку ВІЛ-інфекції.» - поставленим статечним голосом диктор доносить інформацію до простого люду.
Варто або зовсім не
вступати у статеві зносини, або користуватися презервативами з латексу, які
забезпечують лише частковий захист під час орального, анального чи вагінального
статевого акту. Слід використовувати лише латексні презервативи, для змащування
яких застосовуються змазки на основі води.
Хоча деякі
лабораторні дослідження і свідчать про те, що сперматоцидні засоби можуть
знищувати вірус імунодефіциту, не встановлено, що ці препарати здатні
запобігати зараженню.
Ризик передачі
інфекції від матері до майбутньої дитини значно зменшується, якщо вона під час
вагітності та пологів приймає AZT, а її дитина отримує цей препарат протягом
перших шести тижнів життя».
ЗМІ кричать у рупори, застерігають: «Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом
запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як
спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих
відносин.
1. Статеві контакти
— найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти
зараження — уникати випадкових статевих контактів, використання презерватива.
2. Внутрівенно
вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але і значно підвищує можливість
зараження вірусом. Як правило, ті хто вводять внутрішньовенні наркотики,
використовують загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.
3. Використання
будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних
установах, так і в побуті при різний маніпуляціях (манікюр, педикюр,
татуювання, гоління тощо) де може міститися кров людини, зараженого ВІЛ,
потрібно їхня стерилізація. Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип'ятінні
миттєво, при 56С градусах протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і
спеціальні дезрозчини. Спирт не знищує ВІЛ.
4. Перевірка
донорської крові обов'язкова.
Сорок два мільйони
чоловіків, жінок і дітей інфіковані в даний час вірусом імунодефіциту людини,
що викликає СНІД. Щодня заражається ще більш 6 тисяч чоловік і якщо не вживати
термінових заходів, до кінця десятиріччя число інфікованих досягне 110
мільйонів».
Але кому це треба?!? Ми - здорові, розумні, а наркомани
та повії для нас як НЛО – всі чули, але побачити так і не довелось. Та і
навіщо!?! Ні, ніхто не заперечує. Вони є. Але десь в іншому місці. Та ще й
хворі такою страшною хворобою. Ні, однозначно! В нашому місті таких викиднів
суспільства немає. Усі пристойні та добропорядні, виховують достойну заміну їм
ж самим.
Це найбезглуздіша помилка, якої можуть припуститися лише
справжнісінькі сліпці. І лише до тієї пори, поки це не рубоне по їх спокійному
розважливому життю. І тоді воно ділиться на дві половини. Перша - як у сні, у
рожевих окулярах. Інша – та, що дає прозріння.
Сьогодні уже ніхто не скаже. Але заключення з місцевого
моргу привело батьків в стан ще більшого шоку. Як? Їхня дівчинка була
наркоманкою? Що це за хвороба така - СНІД? Звідки вона у неї? Та ще й записка
дивна така!
Суспільство налякане – як це так, поряд була смертельна
небезпека, а його бачте ніхто не попередив. Та ще й батьки – виховали такий
непотріб, не вслідкували, не ізолювали!
Суспільство схвильоване, бо не готове! Не готове
прозріти! Не готове визнати інший бік! І як ним не крути, але він все одно є.
Жахливий, сповнений страждань, болю, розчарувань, зневіри та безсилля. Життя по
цей бік нічого не варте. Воно тут коштує копійки. От і доводиться
розмінюватися.
«Україна,
відповідно до доповіді ООН (2005), посідає 6-е місце у світі за рівнем поширення
епідемії ВІЛ/СНІД.
За оцінками
Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) і ВООЗ, кількість ВІЛ-інфікованих в
Україні 2003 року визначалася на рівні 360 тисяч осіб (у межах 170—580 тис.
осіб) віком 15-49 років (не менше 1,4% дорослого населення).
З 1987 р. по березень 2005 р. в Україні офіційно
зареєстровано 768750 осіб ВІЛ-інфікованих громадян України та 314 іноземців.
За деякими оціночними розрахунками, на початок 2005
року кількість ВІЛ-інфікованих могла становити 448—491 тис. осіб (близько 1,8%
населення віком 15-49 років).
Аналіз офіційних
даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до
дальшого зростання в усіх регіонах України, але поширення по країні
нерівномірно. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській,
Миколаївській і Донецькій області».
Інформація, якою нас годують щодня, звикла не втрапляти
до адресата. Вона висить у повітрі, накопичується, заряджається негативом.
Інколи від перевантаження вона вибухає. І тоді на неї звертають увагу, але не
надовго. І знову починається процес накопичення, але з ще більшою енергетичною
силою.
Аби відвернути лихо, потрібно не так уже й багато. Просто
почати слухати і чути, дивитися і бачити. І найголовніше, звертати увагу на
такі, здавалось б, дрібниці як оточуючий нас світ. І тоді з нашого суспільства
ніколи не писатимуть страшних гасел-застережень:
«СНІД – найстрашніший виклик людству! Обери свій шлях!»
«ВИБІР Є! НЕ ВЖИВАЙ!»
«Подумай про майбутнє!»
«ДОРОГИ НАЗАД МОЖЕ НЕ БУТИ!»
Немає коментарів:
Дописати коментар